У рамках реалізації проєкту «Інклюзивні сайти історико-культурних заповідників Рівненщини WCAG 2.1», який, за підтримки Українського Культурного Фонду, втілює у життя Громадська спілка «Сучасний погляд» продовжуємо знайомити вас із історією становлення веб-доступності.

Веб доступність в Європейському союзі регулюють три основні законодавчі акти, а саме Європейський стандарт EN 301 549 (Standard EN 301 549 - EN 301 549), Директива про веб-доступність «Web Accessibility Directive» або «Directive (EU) 2016/2102» та Європейський закон про доступність (European Accessibility Act – EAA). Загалом маючи частково схожі положення, найперше, в плані того, що стосується, на приклад, мобільних додатків, сайтів, програм, електронних документів та ін. Кожен з них більш детально опрацьовує питання доступності, а також розширює коло тих, хто має виконувати ці норми. Якщо, до прикладу, Директива спрямована лише на урядові організації, то більш пізній Європейський стандарт, також стосується транснаціональних компаній, що співпрацюють з країнами ЄС.

Законодавство Європейського Союзу в сфері веб-доступності є прекрасним прикладом для того, щоб впроваджувати ці зміни в Україні.

Розглянемо три основних законодавчих акти у цій сфері:

Директива про веб-доступність «Web Accessibility Directive» або «Directive (EU) 2016/2102» ухвалена в 2016 році. Доступність з точки зору директиви означає, що контент в інтернеті та в мобільних додатках повинен бути керованим, зрозумілим і надійним.

Чого саме торкається:

  • Інформаційно-комунікаційних технологій, які створюють органи публічного сектора в країнах ЄС:
  • сайти;
  • мобільні додатки;
  • інтернет;
  • програмне забезпечення та операційні системи;
  • електронні документи.

При цьому вимоги не стосуються:

  • контенту неурядових організацій, якщо він не важливий для користувачів з особливими потребами;
  • сайтів і додатків організацій та компаній громадського телерадіомовлення;
  • документів Office, які опубліковані до 23 вересня 2018, якщо вони не використовуються в роботі органів публічного сектору;
  • прямих трансляцій;
  • онлайн-карт.

Європейський закон про доступність (European Accessibility Act – EAA) – затверджений Європарламентом у Страсбурзі навесні 2019 року.

Чого саме торкається:

  • Всі види інформаційно-комунікаційних технологій:
  • комп'ютери;
  • смартфони;
  • планшети;
  • електронні книги;
  • телевізори, в цілому ТВ-мовлення;
  • банкомати;
  • сайти і додатки;
  • програми та операційні системи;
  • багато іншого.

Хто зобов'язаний виконувати –Державні і комерційні компанії, які створюють інформаційно-комунікаційні технології.

Європейський стандарт EN 301 549 (Standard EN 301 549 - EN 301 549).

Чого саме торкається:

  • Будь-які інформаційно-комунікаційні технології:
  • сайти (веб-контент);
  • медіа (відео та аудіо);
  • електронні документи;
  • програми;
  • мобільні додатки.

Хто зобов'язаний його виконувати – Державні органи і будь-яка європейська і транснаціональна компанія, яка співпрацює з країнами ЄС.

Посилання на відео до теми:

https://www.youtube.com/watch?v=t5iW0TNQFP0&ab_channel=SocialEurope