Незламна - цикл мотиваційних статей
«Сприяння правам жінок та дівчат з інвалідністю шляхом посилення їх участі та лідерства в громадах» – це змістовний та важливий проєкт, який реалізує  Всеукраїнське громадське об’єднання «Національна Асамблея людей з інвалідністю України» за підтримки UN Women Ukraine / ООН Жінки в Україні та Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги / WPHF.
WPHF – це гнучкий і швидкий інструмент фінансування, який підтримує якісні заходи, спрямовані на підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використовування ключових можливостей миро будівництва.
Олеся Перепеченко: «Світ рухають ті, хто крокують!»
Наша героїня народилася в маленькому селі Стоянка, що на Київщині. І як усі дітки в 6 років пішла до самої звичайної сільської школи. Але навчатись там довго не вийшло. В квітні 1986 року, коли сталася страшна екологічна катастрофа на Чорнобильській атомній станції, вона захворіла грипом і почала втрачати зір. «Лікарі казали, що грип дав ускладнення на самий слабкий орган, а у мене це виявились очі», – каже Олеся.
Марія Дружко
Книга – це ліпший друг людини, адже з неї ми не лише черпаємо знання, але й проводимо за книжкою довгі осінні вечори і мандруємо в часі та просторі з її героями. 
Асєєва Ніна: «Крокую по життю з оптимізмом!»

Ніна корінна рівнянка, яка народилася в сім’ї слабозорих батьків і з дитинства мала глибокі порушення зору. Перша трагедія життя сталася у 5 років, коли родину покинув батько і усі турботи по вихованню та навчанню дитини лягли на плечі слабозорої матері.

Олеся Ліхїочевич
До початку повномасштабної війни авторка цього вірша навіть не могла собі уявити, що напише його з власного досвіду.
Джала Галина
Наша героїня народилася у Львові, як-то кажуть у культурній та творчій столиці України, у багатодітній родині, в якій зростало четверо дівчат. Батьки Галини мали інвалідність. Не дивно, що двоє дівчаток у родині успадкували порушення зору, точніше навіть мають інвалідність.
Наталія Медведєва: Незрячий психолог, який допомагає бачити життя по-новому

Вже не має сенсу говорити про унікальність кожної особистості. Кожен має свій світ, будує своє життя, розуміє і сприймає все по-своєму. 

Поліна Лівшиць
Усі ми маємо свої мрії і цілі. Для когось це стрибнути з парашутом, для когось піднятись на найвищу вершину світу, а для когось це створити щось неповторне і чарівне. Але не всі ми здатні дійти до кінця свого шляху. Часто ми зупиняємося, коли наштовхуємось на перешкоди, або коли у нас з’являються сумніви.
«Інвалідність - це не вирок, достатньо лише мати бажання жити»

Життя – це немов книга з безліччю сторінок, які не можна переписати або відредагувати. Але як подолати випробування долі і не зламатися, а навпаки перетворити їх на джерело сили та натхнення? Та як побороти страх, коли ти просто жінка, звичайна жінка, яка живе, мріє, будує плани на майбутнє? 

Моя самостійність є моїм найсильнішим мотиватором
Коли Тамарі було 13, її мати поїхала працювати в іншу країну. З того часу і почалося її самостійне життя у селі Черкаської області. Брати залишилися на заході України. Поруч ­­­– лише сусідка, мамина подруга.
Кіра Баліна
- Я мрію, щоб люди більше цінували переваги і менше помічали недоліки, бо вони є у кожного з нас. Тільки таке українське суспільство я хочу бачити в майбутньому
Оксана Мамошина

Наша героїня народилася й понад 40 років прожила у Покровську, що на Донеччині. З 2014-го року Оксанине рідне місто опинилося не далі, ніж за 30 км від лінії фронту, а багато її знайомих та родичів стало у лави збройних сил. З того часу війна не залишає жінку байдужою. Вона активно допомагає військовим, цікавиться військовою тематикою.

Історія Олени Осадчої
Україна – це країна, де живуть герої, які не бояться нічого. А волонтери – це янголи, що дбають і турбуються не тільки про військових, а й про цивільних. Вони дарують їм світло і тепло, віру і надію, радість і спокій. 
Ірина Твердохліб

Ірина Твердохліб – регіональна представниця Національної Асамблеї людей із інвалідністю України в Полтавській області, заступниця голови обласного й міського комітетів доступності.

Наталія Волошиненко
«Можливо, це сталося запізно, але я впевнена в тому, що віднайшла сенс життя в улюбленій роботі» – вважає Наталія Волошиненко.
Дарія Буянська

Сьогодні ми познайомимося з цією неймовірною дівчиною, щоб дізнатися більше про її історію.

Анастасія Яблочко
Серед молоді з інвалідністю Анастасію Яблочко добре знають за її соціальними проєктами. Українські телеглядачі могли бачити її у романтичному шоу «Половинки». Вона пересувається на колісному кріслі, але як людина з інвалідністю себе не позиціонує.
Іва Стішун (Тетяна Стешенко) I V A

Коли розказують про життєвий шлях людей з інвалідністю, це частіше всього шлях подолання. Будь-які досягнення здаються більш значними, коли за ними стоїть боротьба з перешкодами.