UA 
DA 
EN 
Книга – це ліпший друг людини, адже з неї ми не лише черпаємо знання, але й проводимо за книжкою довгі осінні вечори і мандруємо в часі та просторі з її героями.
До початку повномасштабної війни авторка цього вірша навіть не могла собі уявити, що напише його з власного досвіду.
Ми по-різному реагуємо на труднощі й негаразди: долаємо, нарікаємо чи уникаємо їх. Дарія Сасса, координаторка громадської організації осіб із порушеннями зору «Ініціативи Слобожанщини», йде іншим шляхом: кожен її життєвий виклик спонукає діяти й творити зміни.
Усі ми маємо свої мрії і цілі. Для когось це стрибнути з парашутом, для когось піднятись на найвищу вершину світу, а для когось це створити щось неповторне і чарівне. Але не всі ми здатні дійти до кінця свого шляху. Часто ми зупиняємося, коли наштовхуємось на перешкоди, або коли у нас з’являються сумніви.
Коли Тамарі було 13, її мати поїхала працювати в іншу країну. З того часу і почалося її самостійне життя у селі Черкаської області. Брати залишилися на заході України. Поруч – лише сусідка, мамина подруга.
